Виховуючи дітей, нинішні батьки виховують майбутню історію нашої країни, а значить й історію світу. Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми».
А. С. Макаренко
 
На одному із виховних занять, слухачі секції Етнології Гусятинського відділення МАН України, яка працює на базі Гусятинського коледжу ТНТУ ім. І. Пулюя отримали можливість долучитися до відкритої години спілкування на тему: «Соціальне сирітство в Україні», проведення якої зініціювали викладачі суспільних дисциплін, працівники виховного відділу й самі студенти.

Сьогодні в нашій країні спостерігається період істотних змін у громадсько-політичному житті соціуму. І важко заперечити той факт, що проблема сирітства турбує не лише громадян України, але є гостро дискусійною для цілого світу. Однозначно, згадана дилема потребує невідкладних заходів, спонукаючи науковців і фахівців до пошуку нових форм та напрямків діяльності у соціальній сфері. Адже, якщо сьогодні сирітство – це проблема окремої дитини чи кількох сімей, то завтра – катастрофа для усієї країни, глобальний занепад нації.

Озвучила свої думки викладач секції – Н.С. Мацко, яка акцентувала увагу на феномені соціального сирітства, його драматичному психо-соціальному вимірі й катастрофічних наслідках як для окремої, конкретно взятої сімʼї, так і в цілому, для суспільства і держави.

Година спілкування стала науковим місточком для активного студентства: Оксани Ділай, Анастасії Осиф, Іванни Іваненко. Так, студентка 2 курсу, спеціальності «Менеджмент» Анастасія Осиф зосередила увагу на проблемі масової трудового міграції українців. «Вирішуючи матеріальні проблеми, батьки не приділяють належної уваги вихованню власних дітей, через що останні часто ведуть асоціальний спосіб життя та використовують зароблені батьками кошти не за цільовим призначенням», – констатувала студентка.

Іванна Іваненко, студентка 2 курсу, спеціальності «Інформаційна, бібліотечна й архівна справа» зробила акцент на структурі профілактики соціального сирітства в діяльності соціальних працівників, системі освіти і виховання. Адже запобігти проблемі набагато легше, ніж потім боротися з нею.

Між тезами-доповідями презентувались відео ролики, соціальна реклама, листи-зізнання дітей сиріт. Неодноразово лунали слова - «чужих дітей не буває», варто бути уважнішими до проблем інших.

Соціальне сирітство – хвороба сучасного суспільства. Хвороба думок і почуттів, хвороба дії і поведінки! Тому, як підсумок дискусії, лектор разом зі студентами спробували виокремити шляхи вирішення та профілактики проблеми сирітства. Серед них: покращення економічного становища, подолання безробіття й бідності, мінімізація трудового міграції; вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері соціальної роботи; посилення координації діяльності соціальних служб; залучення освітніх, культурних, релігійних товариств і організацій, волонтерів, громадських активістів, людей доброї волі з метою інформування суспільства про наявність такої проблеми й пошуку шляхів її вирішення; і, зрештою, подолання байдужості оточуючих. Адже, як показує історичний досвід: «чужих дітей не існує!».

Мацко Н.С.
Керівник секції Етнологія
Гусятинського відділення МАН України,
К.і.н., викладач суспільних дисциплін ГК ТНТУ ім. І.Пулюя.