Щороку навесні Україна вшановує пам’ять Генія українського народу Тараса Шевченка. Слухачі секції української літератури Збаразької філії Тернопільського обласного комунального відділення МАН України з нагоди відкриття виставки, приуроченої Великому Кобзарю, взяли участь у мистецькому заході, який відбувся у Національному заповіднику «Замки Тернопілля».

Слухачі МАН торкнулися чи не найболючішої сторінки життєвої долі поета – кохання. Адже історія зберегла імена жінок, які полонили серце Тараса. Маючи унікальні таланти, гострий розум, товариську вдачу, привабливу зовнішність, поет, здавалось би, був приречений на успіх у жінок. Творчий і вразливий, він часто закохувався. І в нього закохувалися. Та особисте життя великого українця так і не склалося…

Учасники мистецького заходу декламували вірші, виконували пісні великого митця, гортаючи сторінки його життєвого та творчого шляху, аби присутні вкотре побачили багатогранність таланту українського поета, поринули в чарівний світ поезії, у якій – теплота, ніжність, любов до України, до жінки, матері, вболівання за долю народу. Звучали і улюблені пісні Тараса Шевченка.

На своїх весільних рушниках поет хотів бачити червоних горластих півнів, що збудили б народ від рабського сну. Та не судилося йому дожити до свого шлюбу. На вишиваних рушниках, які він прагнув бачити в день вінчання, довелось українцям спускати у домовину труну з тілом пророка. Та навіки залишиться з нами той, '' хто не зазнав щастя живим і кого ждало інше щастя вже по смерті, тяжко зароблене щастя, безсмертне слово во віки і віки...''