Обласна науково-практична конференція, приурочена 150-річчю від Дня народження Єпископа Григорія Хомишина 27.03.201723 березня 2017 року в Гусятинській філії Тернопільського обласного відділення Малої академії наук України на базі ЗОШ І-ІІІ ст. с. Гадинківці, відбулася обласна науково-практична конференція, приурочена 150-річчю від Дня народження Єпископа Григорія Хомишина, організована для викладачів секцій історії України, етнології, правознавства Гусятинської філії обласного відділення МАН України, вчителів історії та основ християнської етики Гусятинського району.
Основна мета заходу – формування духовних та моральних орієнтирів сучасного школяра. З доповідями на конференції виступили слухачі секції історії України Гусятинської філії обласної МАН України Бісюк Василина та Потикевич Мар’яна, викладач секції історії України Гусятинської філії Василишин С.Ю., доктор історичних наук, професор ТНПУ ім. В Гнатюка Бистрицька Є. В., кандидат історичних наук, доцент ТОІППО Свідерський Ю.Ю., доктор теологічних наук, кандидат історичних наук, член спілок журналістів, письменників та краєзнавців України, настоятель Свято-Покровської церкви міста Копичинці Отець Василь Погорецький. Конференція передбачала висвітлення життєвого шляху Григорія Хомишина, формування його світогляду та просвітницької діяльності. Бісюк Василина розповіла, що селянський син Григорій Хомишин народився 25 березня 1867 році в Гадинківцях Гусятинського повіту Тернопільської області. У 1888 році з відзнакою закінчив Тернопільську гімназію, у 1893 – богословський факультет Львівського університету і розпочав своє служіння на посту вікарія у катедральному соборі Станиславова. З 1894-го по 1899 роки навчався у Віденській Вищій Духовній Академії «Августеніум», здобув ступінь доктора богослов’я. З 1901 року – парох міста Коломиї. З липня 1902 року – ректор Львівської духовної семінарії. У 1904 році цісар Франц Йосиф іменував Г. Хомишина єпископом Станиславівської єпархії. У 1907 році його обирають депутатом до австрійського парламенту. Єпископ Г. Хомишин був представником окцидентальної ідеологічної течії в УГКЦ першої половини XX ст., виразником консервативного клерикального напряму в українському суспільно-політичному русі. Василишин Степан Юрійович поділився інформацією про товариство «Скала», створене у 1935 році Григорієм Хомишиним, яке вело активну діяльність зі зміцнення католицької віри та проти комуністичних ідей. Про діяльність єпископа під час національно-визвольного руху наприкінці ХІХ ст. розповів отець Василь Погорецький. Більшість духовенства поділяла точку зору митрополита А. Шептицького – максимально адаптуватися до нових реалій, підтримати діяльність українських національно-державницьких сил. Григорій Хомишин репрезентував більш консервативне ультрамонтанське крило, яке з огляду на зростання у світських організаціях антицерковних настроїв прагнуло мінімізувати співробітництво з ними. У цих умовах єпископ в австрійський період намагався створити клерикальне культурно-просвітницьке товариство, запровадити целібат для духовенства Станіславської єпархії, співпрацювати з Християнсько-суспільною партією, що мала на меті пропагувати ідеї християнства, боротися з ворожими католицькій церкві впливами.
«Життя Г. Хомишина – яскравий приклад вірності Христові та Його Вселенській Церкві, а також мужності супроти насилля тих прислужників безбожного комуністичного режиму, які нищили греко-католицьку Церкву, намагаючись загнати слабкодухих у прислужницьке щодо Кремля московське православ’я» – зазначив Юрій Юрійович Свідерський. Він був взірцем відданості українському народу й постійним нагадувачем, що ми, українці, є носіями справжнього християнського благочестя, яке увібрало в себе зразки високої духовності Східної Церкви та цивілізованої місії, краси, обрядово-мистецької довершеності Церкви Західної. Він завжди хотів, щоб усі українські католики так, як він, любили цілим серцем Найсолодше Серце Ісуса і були готові віддати життя за Нього.
Григорій Хомишин показав своїм сучасникам, а тепер своїм геройським життям – показує нам, як це треба робити, тікаючи від зла зі сходу на церковному терені. За це він і постраждав, але його страждання теж може бути для нас наукою, бо Христова правда дається великими зусиллями; а страждання – тимчасові й передують великій і нескінченній радості і славі.
У травні 1945 році Г. Хомишин затриманий НКВД УРСР. 28 грудня 1945 після численних допитів і катувань протягом дев’яти місяців, виснажений знущаннями, побоями, недосипаннями та голодом 79-літній єпископ Григорій Хомишин помирає у лікарні Лук’янівської в’язниці. Так блаженний мученик Владика Григорій гідно завершив свій земний шлях і ввійшов у Божу славу. 27 червня 2001 року Папа Йоан Павло ІІ у Львові проголосив блаженними 28 мучеників греко-католиків, серед яких був і єпископ Григорій Хомишин. Завершилась конференція молебнем до єпископа Г. Хомишина у церкві Різдва Пресвятої Богородиці (с. Гадинківці). За результатами конференції планується видання збірника тез. |