Під такою промовистою назвою було проведено відкриту тематичну виховну годину для студентів-слухачів секції «Етнологія» Гусятинського коледжу ТНТУ ім. І. Пулюя Гусятинської філії Тернопільського обласного комунального територіального відділення МАН України (науковий керівник – Мацко Наталія Степанівна), приурочену пам’яті одного із найвидатніших українських геніїв – Тараса Григоровича Шевченка.

Ведучі заходу Шимчишин Юлія та Сарновський Володимир на фоні ліричної мелодії розповіли коротку історію-біографію українського генія, ознайомили присутніх із невідомими й цікавими фактами з життя Кобзаря.

Науковий керівник секції Мацко Н. С. зауважила, що про Тараса Шевченка – творця і особистість – написано сотні книг, серед яких: наукові розвідки, художні біографії, публіцистичні та популярні статті. Кожна доба по-своєму інтерпретувала творчість поета і митця, часто покриваючи цю історичну постать різними ідеологічними нашаруваннями, але геніальне слово тому і геніальне, що не піддається корозії часу. Актуальність Шевченка не тільки в тому, що він порушував великі вічні питання і шукав відповіді на них, але й у властивості його творчості пробуджувати, підносити людину, зміцнювати її духовні начала.

Усі присутні насолоджувались проникливими і натхненними поетичними рядками, в яких звучав біль за свою країну, сум за її славним історичним минулим, втраченими можливостями, роздуми про майбутнє. Вірші, які звучали мелодійною мовою з вуст читців, трепетно доносили усі злободенні теми, здавалось, торкалися найпотаємніших куточків наших душ, змушували задуматись над минулим, сучасним та прийдешнім.

Окрім перегляду презентації «І говорило полотно…», відеоролика «Пам’ятники Кобзареві у світі», слухачі секції із задоволенням випробували власні сили у літературній вікторині «Життя і Слово Тараса» і взяли участь у цікавій рольовій штурмовій грі «Вільний мікрофон» на тему: «Шевченко для мене, насамперед, – це …».

Приємно усвідомлювати, що присутні прагнули побачити у постаті Великого Кобзаря людину, наділену не лише талантом генія, а й неординарну особистість, що сяє всіма гранями своєї душі, серця, розуму навіть через століття. У цьому і криється вся велич Шевченка. Його слово нетлінне, його поезія не обмежена часом і простором, вона житиме і хвилюватиме не одне покоління людей, спонукатиме до роздумів про Слово, яке здатне кликати на нові подвиги, чарувати і захоплювати...