Завершилось навчання у школах, пролунали останні дзвіночки, а навчання в МАН продовжується. Наступним його етапом була літня школа з фольклористики та мистецтвознавства, яка відбулася на базі Теребовлянської філії. Учасниками школи стали переможці обласного літературного конкурсу «Акорди творчості» та ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, які продовжили навчання задля здобуття ширшого спектру знань та знайомства з мистецтвом.

Розпочалося навчання у школі зустріччю слухачів із Наталкою Махно та Лорою Підгірною – українськими письменницями. Цікавою та пізнавальною була екскурсія у Теребовлянське вище училище культури, де учні мали змогу ближче ознайомитися з хореографією, відвідати майстер-класи з бісероплетіння та вишивання, власноруч вишити на вишивальній машині емблеми футбольних команд, ближче ознайомитися з декоративно-прикладним мистецтвом.

Для розвитку обдарованої молоді відбувалося поєднання лекцій з навчальними екскурсіями (їх проводили кандидати наук, доценти Марія Миколаївна Данилевич, Володимир Миронович Кіцак та Михайло Петрович Ревуцький), зустрічі з відомими особистостями краю (поетом Вітяком Юрієм), колишніми МАНівцями (Ромком Чихарівським, Тарнопольським Мирославом), відвідування музеїв та історичних місць. Так учні літньої школи побували у Кременецькому будинку-садибі Юліуша Словацького – славетного польського поета, драматурга і філософа першої половини 19 ст. Будинок був споруджений наприкінці 18 ст. у стилі провінційного класицизму. Експозиція музею представлена у 8 кімнатах, де можна ознайомитися з життєвим і творчим шляхом поета. Захоплюючий краєвид міста відкрився перед учнями на горі Боні на висоті майже 400 метрів, яку ще називають Замковою горою. Також МАНівці відвідали Вишнівецький палац – архітектурну пам’ятку 18 ст., в якій поєднані риси пізнього бароко і класицизму, її Оноре де Бальзак назвав «малим Версалем».

Незабутні враження залишилися у слухачів після відвідування сенсорної кімнати у Теребовлянському навчально-виховному комплексі. Це місце, де відпочиває тіло і душа, де розширюється світогляд, розвиваються органи слуху, нюху, тактильні рецептори. Під час перебування у цій кімнаті діти відчули на собі тонізуючу, відновлюючу, заспокійливу дію та отримали стимул до нових знань.

Неймовірна подорож до Бучача також надовго залишиться у пам’яті слухачів школи, адже там вони мали можливість ознайомитися з творчістю галицького скульптора середини 18 ст., представника пізнього бароко і рококо Йогана Георга Пінзеля. До перлин його творчого доробку зокрема належить оформлення Бучацької ратуші, спроектованої архітектором Бернардом Меретином. Також відвідали Покровську церкву (Церкву Покрови Пресвятої Богородиці) – одну з давніх реліквій Бучача. Шедеври церкви — низка барельєфів та антепендіїв («Благовіщення», «Подорож до Емаусу», «Відсічення голови Іоану Предтечі», «Ангел-хоронитель», «Миколай») приписують майстру Пінзелю. Завдяки Бучацькому краєзнавчому музею МАНівці мали змогу ближче ознайомитися з унікальною експозицією, присвяченою творчим досягненням уродженця Бучача Георга Пінзеля, різними експонатами, що відносяться до періоду трипільської культури, етнографічною виставкою, предметами старовини: одягом, взуттям, меблями, предметами повсякденного вжитку, жіночими прикрасами, посудом і т. д.

Несподіванкою виявилася гостина в «АРТ-двір» – єдиному в Бучачі внутрішньому дворі закритого типу. Особливістю двору є те, що саме в одному із його втрачених будинків народився та зростав лауреат Нобелівської премії з літератури 1966 року Шмуель Йосеф Аґнон. Це своєрідний мистецький майданчик, де співіснує музика, література, фото- та художні виставки.

На завершення відбулося знайомство з Язловецьким замком – комплексом оборонно-житлових споруд 14-17 ст. Це найважливіша фортифікаційна споруда часів Речі Посполитої, яка встояла під натиском військ Богдана Хмельницького. Прогулянка чудовим парком, розташованим на вершині невисокої гори, одразу за палацовим комплексом, до якого провадить прикрашена різьбленим порталом арка – справжній витвір мистецтва – із девізом роду Понятовських "Honestus Rumor Altruv est Patrimonium" ("Добра слава є друга спадщина"), допомогла майбутнім науковцям відпочити, зрозуміти себе та поставити перед собою завдання на наступний навчальний рік. Тож бажаємо вам нових звершень та успіхів на науковій ниві!