Зустріч з ветеранами національно-визвольного руху в Україні 27.10.2016Не хочемо ні слави, ні заплати,
Заплатою нам розкіш боротьби. Солодше нам у бою умирати, Як жити в путах, мов німі раби. (з Гімну Українських націоналістів) В холодні осінні дні люди особливо потребують тепла. А дехто потребує його більше, ніж інші... 21 жовтня на базі Голгочанської ЗОШ І-ІІІ ст. пройшла тепла зустріч слухачів секції історичного краєзнавства Підгаєцької філії з ветеранами національно-визвольного руху в Україні. Серед запрошених були Максимишин Іван Іванович, племінник симпатика УПА Гриця Максимишина; Кліщ Микола Миколайович, безпосередній учасник бойових дій та Демінський Тарас Петрович, політичний підпільник, на долю яких випали важкі випробування. Усі троє – чоловіки поважного віку, але в кожного блиск в очах та прагнення поділитися власним життєвим досвідом із молодими людьми щодо подій того часу. За словами Кліща М.М.: «Розповідаю свою історію… Все, що мені довелося пережити, перетерпіти, перенести: страх, голод і холод, тортури і знущання, і взагалі все, що може бути найгірше і найстрашніше для людини, на згадку прийдешнім поколінням, щоб знали, як їхні діди здобували волю і незалежність України». Зустріч пройшла цікаво, спогади були наповненні щирою вірою в те, що Україна буде такою державою, якою хоче бачити її кожен справжній українець. Згадали усе, згадали усіх – тих, хто залишився, і тих, хто загинув. Розповідь переплетена словами, сльозами, повстанськими піснями і вірою в те, що кожне життя чи то одинадцятирічного юнака-розвідника, чи сивочолого старця, чи молодої вчительки зв’язкової віддане не надарма. Присутніх вразила виставка літературних джерел на тему національно-патріотичного руху в Україні символічно накрита колючим дротом. Савко Іван Євгенович, вчитель історії Голгочанської ЗОШ І-ІІІ ст., викладач секції історичного краєзнавства Підгаєцької філії зауважив, що кожне слово в цих джерелах написане або за колючим дротом, або руками, зв’язаними ним. Для тепла багато не треба – просто приділити трохи часу іншим людям... Душевна ж розмова само собою ллється. І дуже приємно бачити юних душею людей похилого віку, коли у них з’являються сльози на очах під час розповідей про минуле. На території нашої країни споконвіків відбувалася величезна кількість воєн і збройних конфліктів. За всю історію не було ще жодного покоління українців, на чию долю не кинула б своєї зловісної тіні війна. Втім, одвічно справжніми і непідробними залишаються військова честь і гідність воїнів-захисників Вітчизни. Слава Україні! Слава Нації! Відео за посиланням. |